поповнювати — 1) = поповнити (робити щось повнішим), поповняти, збагачувати, збагатити; відновлювати, відновити, поновлювати, поновляти, поновити (після втрат, збитків тощо) 2) див. додавати I, 1) … Словник синонімів української мови
поповнювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
Фронт перемен — «Фронт перемен» укр. «Фронт Змiн» Лидер: Арсений Яценюк … Википедия
відшкодовувати — ую, уєш, недок., відшкодува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Давати кому небудь щось інше замість витраченого, загубленого, знищеного й т. ін.; поповнювати витрати, збитки чимсь іншим … Український тлумачний словник
вклад — у, ч. 1) Грошова сума, внесена на збереження до ощадної каси або державного банку. || Переведення грошей у менш ліквідну форму для отримання прибутку. •• Безстроко/вий вклад вклад, збереження якого не обмежене заздалегідь встановленим терміном.… … Український тлумачний словник
компенсувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Давати компенсацію (у 1 знач.) за що небудь; відшкодовувати. 2) Поповнювати, вирівнювати, зрівноважувати що небудь … Український тлумачний словник
нагромаджувальний — а, е. Призначений для нагромадження чого небудь. Нагромаджувальний склад. •• Нагрома/джувальна ві/домість документ, призначений для зведення докупи, нагромадження записів даних протягом певного періоду часу. Нагрома/джувальний вклад ощадний вклад … Український тлумачний словник
обновляти — я/ю, я/єш і обно/влювати, юю, юєш, недок., обнови/ти, новлю/, но/виш; мн. обно/влять; док., перех. 1) Усуваючи пошкодження, руйнування і т. ін., надавати чому небудь старому вигляду нового; оновляти. 2) перен. Змінюючи, поліпшувати що небудь,… … Український тлумачний словник
освічувати — I ую, уєш, недок., освіти/ти, ічу/, і/тиш, док., перех., рідко. Те саме, що освітлювати. II ую, уєш, недок., освіти/ти, ічу/, і/тиш, док., перех., рідко. Дбати про чию небудь освіту, знання, культуру і т. ін. || Робити когось освіченим, обізнаним … Український тлумачний словник
перекривати — а/ю, а/єш, недок., перекри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Робити покриття у будинку, споруді і т. ін. (перев. поперечне); покривати. || Робити перекриття (у 2 знач.). || Лежати, розміщуватися на чому небудь, поверх чого небудь, покриваючи собою.… … Український тлумачний словник
